Багато хто звик вважати, що першу у світі конституцію написали американці — ще 1787 року, а в Європі свої збірники законів представили прогресивні французи та поляки. Але українська конституція випередила інші країни більш, ніж на 80 років.
Сталось це у квітні 1710 року в містечку Бендери, що зараз на території Молдови, після поразки козацького війська у битві під Полтавою. Тоді вся старшина разом з Мазепою втекла на територію Османської імперії. Після смерті гетьмана обрали наступника — Пилипа Орлика.
Того дня, коли йому вручили булаву і клейноди, гетьман разом зі своїми сподвижниками Г.Герциком та А.Войнаровським представив народові першу у світі конституцію – «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» («Pacta et Constitutiones legum libertatumqe Exercitus Zaporoviensis»). Гетьман укладає зі старшиною та запорожцями угоду — документ, який пізніше дістав назву Конституція Пилипа Орлика — так звана Бендерська конституція. Нею він зобов’язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії у випадку, якщо він здобуде владу в Україні.
Повна назва документа — «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».
За оцінкою сучасних українських істориків, це перша європейська конституція в сучасному розумінні. У тексті документа її автори називають Українську державу Україною, Малою Руссю, Військом Запорізьким.
Конституція складається з преамбули та 16 параграфів, де сформульовані головні принципи побудови держави.
У першому параграфі «Пактів й Конституцій» розглянуто питання віри, заявлено про православ'я як панівну релігію в державі, а також про відновлення автокефалії. Другий параграф важливий тим, що чітко означив кордони держави, визначені Зборівським договором 1649 року. Гетьман був зобов'язаний оберігати територіальну цілісність країни. Принциповий характер має шостий параграф, де закладені основи управління та діяльності органів державної влади. Конституція певною мірою ґрунтувалася на ідеї поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Документ містить цілу низку привілеїв, які надавалися як певним соціальним групам, так і окремим містам.
І хоча козаки звикли жити за демократичними законами Запорізької Січі, навіть для них положення документа звучали революційно.
Хтось обуриться: мовляв, про це писали французькі філософи. Але на момент прийняття нашої конституції, Монтеск'є було 21, а Вольтеру — 16 років.
Звичайних українців тоді приголомшила 7-ма стаття: якщо хтось вчинить злочин проти гетьмана, то останній не має права карати винуватця, натомість справу передадуть до суду. Складно уявити, що це могло прозвучати в часи кріпацтва і повного безправ'я селян.
Далі більше: місцеву адміністрацію відтепер обирали на загальних виборах. При чому, у них могли брати участь не лише козаки, а й селяни. Гетьман у перебіг виборів не втручався.
Заборонялось йому і розпоряджатися державною скарбницею, проводити власну кадрову політику.
Обмежували також свавілля козацької старшини. Відтепер вона не могла змусити до панщини простих людей, давати приватні доручення чи навіть вимагати їжі та напоїв.
Загалом документ пронизаний ідеологією обмеження повноважень Гетьмана та його найближчого оточення, кажучи сучасною політико-правовою мовою, необхідності боротьби з корупцією.
Здавалось би, із такими законами на українських землях настане новий період. Утім не все так просто. Гетьман Пилип Орлик був у вигнанні, тож конституцію ухвалили представники лише частини українського козацтва.
На допомогу від європейських країн не розраховували — там саме формувались потужні монархії — тож демократична республіка суперечила їхньому світогляду.
Незабаром війська Орлика розбили, а гетьман так і закінчив життя у вигнанні. Про гордість України — першу Конституцію — на певний час забули. Настав час повернути її із забуття.
Першу українську конституцію варто прочитати кожному, адже вона дає уявлення про рівень козацької демократії, та порівняти її із сучасною. Навіть сьогодні багато хто переконаний, що не усі права і свободи в нашій сучасній Конституції розкриті краще, аніж у документі Пилипа Орлика.
Єдина відома оригінальна копія Конституції Пилипа Орлика зберігається у Державному архіві Швеції
Немає коментарів:
Дописати коментар