День Перемоги завжди був, є та буде особливим святом. 9 травня українці, разом з мільйонами людей з усього світу, відзначили 72-річницю Перемоги над нацизмом. Цього дня ми вшановуємо тих, хто пройшов палаючими стежками Другої світової війни, хто кував Перемогу в горнилі жорстоких боїв на фронтах, виніс важкі роки окупації та пекло таборів. Тих, хто підіймав з руїн та відбудовував Україну.
Ні для кого не є таємницею, що Україна в Другій світовій війні зазнала найбільших втрат. Більша половина стратегічних операцій проведена саме на території нашої держави.
Із заходу на схід та зі сходу на захід фронт пронісся Україною, забравши мільйони людських життів та знищуючи цілі міста і села. Аналізуючи історичні факти, ми розуміємо, що без подвигу ветеранів Другої світової війни не було б ні України, ні сучасної Європи.
Так, надзвичайно стрімко лине час. Він, невблаганний, забирає з кожним роком у Вічність все більше і більше свідків та учасників тих вікопомних подій. Тож на свято Перемоги приходить вже зовсім мало колишніх фронтовиків. Але Вічний вогонь пам’яті про звитягу і героїзм воїнів, які врятували світ від нацизму, ніколи не згасне у серцях вдячних нащадків.
Подвиг ветеранів Другої світової війни є яскравим прикладом самопожертви в ім’я рідної землі для нинішніх захисників України, які зі зброєю в руках захищають її суверенітет та територіальну цілісність на Сході нашої держави.
Надзвичайно боляче усвідомлювати, що через сім десятиліть внукам і правнукам колишніх фронтовиків доводиться боронити рідну землю від ворога, що і сьогодні гинуть кращі сини України.
Але ми обов’язково переможемо, як і тоді, у далекому вже 1945-му. Бо ми єдині у прагненні жити в мирі, робити все від нас залежне, аби соборна незалежна Україна стала розвиненою, демократичною, європейською державою.
Ми завжди пам’ятатимемо про героїв, які у травні 1945 року подарували нам мир!
Немає коментарів:
Дописати коментар